Посетители
  • 41439Всего посетителей:
  • 24Посетителей сегодня:
  • 28Посетителей в день:
  • 0Посетителей сейчас на сайте:

postheadericon Проблеми реалізації гуманістичного підходу у процесі навчання математики молодших школярів (укр.)

Постановка проблеми. Під час оновлення суспільства головною рушійною силою є людина, а тому нині значної ваги набуває процес її гуманізації, тобто повага до особистості, її духовності, прав, морально-етичних засад життя.

Людям понад усе потрібний гуманізм, який би регулював і облагороджував їхні стосунки. Прагнення бачити  позитивне в кожній людині є основою любові до всіх.

Гуманізм у педагогіці є виявом став­лення до дитини та її духовного життя як до самодостатньої особистості.

Виховання молодших школярів — справа дуже важка, відповідальна, тому що саме в цей час продовжують формуватися основи гуманістичної сторони особистості дитини. Виховувати чуткість, співчуття, доброту, повагу, спостережливість, у дітей необхідно майже на кожному уроці математики.

Стратегічні завдання розбудови сучасної системи навчання у початкових класах визначені цілою низкою державних документів: Конституцією України (1996), Законом України «Про освіту» (1996), Національною доктриною розвитку освіти (2002), а також нормативно-правовими актами, прийнятими у рамках Болонського процесу.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблемою гуманізації навчання молодших школярів займалися педагоги ще з XV століття, такі як Я.А. Коменський, Ж.Ж. Руссо, Й.Г. Песталоцці, А. Дістервег та інші, які тлумачили термін «гуманізація» кожен по своєму. Але найактуальнішим, на наш погляд, є сучасне розуміння терміну «гуманізація» як центральної складової нового педагогічного мислення, яке передбачає перегляд, переоцінку всіх компонентів педагогічного процесу у світлі їхньої людинотворчої функції.

Не дивлячись на те, що з боку науковців велика увага приділяється проблемі розвитку гуманної школи, досі залишається недостатньо розробленою найголовніша її ланка — гуманізації навчального процесу молодших школярів на уроках математики. До того ж, аналізуючи психолого-педагогічні дослідження (І.Д. Беха, А.О. Кияновського, В.А. Киричок, Л.А. Шульги та інших) з питання гуманної вихованості молодших школярів на уроці математики, можна зробити висновок: у початкових класах стрімко зростає кількість невпевнених, емоційно неврівноважених, здатних до агресії дітей.

Мета статті: визначити сутність проблем реалізації  гуманістичного підходу у процесі навчання математики молодших школярів.

Основной матеріал дослідження.

Однією з особливостей молодшого шкільного віку є прихід дитини в школу. У нього з’являється новий вид ведучої діяльності — навчання. Головною людиною для дитини стає вчитель. Через нього діти пізнають світ, норми суспільної поведінки.

Виховання молодших школярів — справа дуже важка, відповідальна, тому що саме в цей час продовжують формуватися основи гуманістичної сторони особистості дитини. Виховувати чуткість, співчуття, доброту, повагу, спостережливість, у дітей необхідно майже на кожному уроці математики.

Методика проведення сучасного уроку передбачає до­держання принципу тісного зв’язку навчання з життям. Уся навчально-виховна діяльність учителя при цьому повинна бути  спрямова­на на гуманізацію навчання математики .

Під гуманізацією навчання математики молодших школярів розумі­ють таку організацію процесу засвоєння знань, в результаті якої учні  на уроці математики оволодівають знаннями, способами дій, вчаться застосовувати здобуті знання на практиці, а також виховуються гуманні риси особистості. Усі зазначені аспекти діяльності учня на уроці мають перебувати у постійній взаємодії та взаємозв’язку, а це забезпечується комплексним підходом до створення навчальних ситуацій на уроці математики.

Саме при вивченні математики забезпечується розвиток пізнавальної діяльності учнів, формується емоційно-вольові компоненти  особистості молодшого школяра. Адже на уроці математики від учнів вимагається вміння до­лати певні труднощі, підкоряти свої бажання обов’язку, регулювати свою поведінку відповідно до поведінки колективу.

Воля, позитивні риси характеру, емоції і почуття фор­мулюються в навчальних ситуаціях, що створюються за допомогою використання фактів і подій з реального життя уч­нів, взятих з додаткової літератури, пов’язаних з історією виникнення явища, яке з’ясовується на уроці математики.

Щоб вплинути на почуття та емоції учнів у процесі засвоєння знань, можна пропонувати їм завдання на вибір.

Отже, гуманізація навчання учнів на уроці математики потребує спеціальної розробки навчальних ситуацій, в яких учні не тільки навчалися, а й виховувалися гуманістичні риси характеру, такі як: доброта, співчуття, взаємопідтримка, уважність тощо. Виконуючи різні види діяльності на уроці, учні займають позицію активного суб’єкта дій. Учень молодших класів не може обійтися без усної розповіді вчителя. Виклад, усне повідомлення знань учителем не просто замінює книжку. Ці засоби є важливими психоло­гічними передумовами свідомого засвоєння навчального матеріалу. Слухаючи вчителя, його усну мову, учень сприймає зміст і значення слів.

Усі складні акти живого мовлення вчителя закріплю­ються і зберігаються в пам`яті учня. Усе почуте має характер цінної і багатої за змістом наочності і закріплюється численними асоціативними зв’язками, які стають опорними сигналами при відтворенні навчального матеріалу і свідомому його засвоєнні.

Зауважимо, що організоване вчителем спілкування дітей — також важливий засіб не лише розумового, а й гуманістичного розвитку учнів. В умовах уроку на будь-якому етапі засвоєння знань таке формування потребує керів­ництва з боку вчителя.

Гуманізація навчання учнів на уроці математики за­безпечуватиметься при умові, якщо кожному учневі надаватиметься можливість самостійно відкривати для себе знання, стверджувати почуття власної гідності. Крім того, гуманізації навчання сприяють такі види діяльності вчителя, як оцінювання умов, спрямованих на формування основних понять на уроці; аналіз розумових дій та операцій, які виконувались учнями; співвіднесення методів роботи із змістом навчального матеріалу та інтелектуальними можливостями учнів; характеристика якостей розумової діяльності учнів, які виявлялися на уроці і які мають в них розвиватись; виділення суттєвого в навчальному матеріалі, узагальнення матеріалу; контроль за власною мовою і мо­вою учнів (змістовність, словниковий склад мови, чіткість формулювань, виразність, образність, синтаксична структу­ра тощо); створення умов для розвитку їх репродуктивної і творчої уяви; контроль за емоційним станом дітей на уро­ці і створення ситуацій для формування вольових якостей особистості; управління спілкуванням учнів на уроці і виховання в них дисциплінованості, організованості та діловитості.

На уроці учні повинні вчитися спостерігати, вміти слухати один одного, обчислювати і вимірювати, читати і сприймати прочитане, передавати свої думки усно і письмово, грамотно писати, самостійно виконувати різні за змістом завдання.

Отже, учитель на уроці математики має створювати такі навчальні ситуації, які б допомагали організовувати сприймання навчального матеріалу і розвивати спостережливість; керувати увагою учнів і формувати в них уважність; навчати прийомів довільного запам’ятовування; аналізувати використа­ні на уроці розумові дії та операції; здійснювати контроль за власною мовою та мовою учнів; визначати труднощі учнів у засвоєнні навчального матеріалу; розвивати їх творчу уяву; керувати емоційно-вольовим компонентом особистості дитини; формувати стійкий інтерес до математичних знань.

Такі ситуації можна створювати за допомогою задач, що спрямовують учнів не тільки на вміння розв`язувати зміст певної задачі але й на розвиток гуманістичних якостей особистості .

Так, наприклад при вирішенні задачі : «Кімнату та кухню бабуся прибирала за 50 хвилин, при цьому кухню вона вбирала на 20 хвилин довше, ніж кімнату. Кімнату сімерічного онука бабуся прибрала в 2 рази швидше, ніж кухню. Скільки часу пішло на прибирання кімнати онука?» вчитель пропонує дітям відповісти на такі питання:

- Ви згодні з тим, що бабуся повинна прибирати кімнату онука? (Ні.)

- Чому? (Онук вже дорослий, йому 7 років і він сам може прибирати свою кімнату.)

- Ви праві, він не тільки може прибрати в своїй кімнаті, але й допомогти бабусі. А хто прибирає вашу кімнату?  Чому?

- Діти, а що ще ми можемо зробити по дому, крім прибирання, роблячи тим самим приємне своїм близьким?

Головна задача вчителя на уроці математики – показати, як правильно бути вимогливим спочатку до себе, і вже потім – до інших, хто нас оточує. Тоді буде зрозумілим, що перш ніж оцінювати поведінку іншого, необхідно навчитися правильно оцінювати власну поведінку.

Гуманізація навчання на уроці математики передбачає створення системи навчальних ситуацій, спрямованих на формування в учнів гуманних якостей особистості. Учні під час виконання навчальних завдань вчаться спостерігати, співчувати, допомагати один одному, запам’ятовувати, класифікувати тощо.

Навчальні ситуації уроку, які сприяють формуванню гуманних якостей особистості, різні як за своїм змістом, так і за функціями. Джерела виникнення їх також неоднакові. Одні з них спеціально розробляються вчителем, інші — виникають стихійно. Деякі ситуації виникають у процесі діяльності вчителя, інші — зумовлюються діяльністю учнів.

Спостережливість учнів розвивається різними прийомами організації сприймання: спрямуванням їх на розв’язування задач різного типу, на виконання підготовчих вправ, на практичне оперування навчальним матеріалом, на розв’язування задач з обов’язковим порівнянням їх змісту і плану розв’язування.

Для організації сприймання навчального матеріалу учнями і формування в них спостережливості недостатньо використовувати на уроці різний за змістом і формою дидактичний матеріал. При розробці навчальних ситуацій уроку потрібно враховувати набутий життєвий досвід і знання учнів, спеціально спрямовувати їх на виділення основних властивостей об’єктів навчального матеріалу, зокрема тих, що потрібні їм для засвоєння наступних знань і що можуть застосовуватись у практичній діяльності. Важливою вимогою в організації спостережливості учнів є постановка конкретного завдання. Наприклад: навчитися на уроці розрізняти прийоми обчислення дій додавання і множення, дізнатися, якими способами можна швидше обчислювати множення числа на суму.

Для формування уважності в учнів використовуються такі можливості уроку, як розповідь вчителя щодо раціонального способу виконання завдань, користування паузами, різні форми подачі навчального матеріалу, контрастність у створенні навчальних ситуацій та в організації діяльності учнів.

Учитель, наприклад, говорить: «Зверніть увагу на те, що ми вчимося виконувати дію віднімання, коли в зменшуваному стоїть нуль. З’ясуйте, чим відрізняється дія віднімання чисел, в яких є нулі, від дії віднімання чисел, в яких немає нулів».

Важливо, щоб перед кожним етапом пояснення матеріалу і після нього вчитель робив невеликі паузи. Потрібні паузи і перед розкриттям змісту навчального матеріалу, визначенням основних ознак об`єкта, що вивчається. Паузи роблять для того, щоб учні змогли зосередитись, переклю­читись з одного виду завдань на інший, змінити установку.

Обов’язковою вимогою до організації уваги учнів є використання вчителем елементів новизни в формі подачі знань, в їх змісті, у звичній для учнів діяльності на уроці. Важливим є додержання контрастності у зовнішніх впливах. Наприклад, ставлячи перед учнями вимогу дізнатися, як правильно визначити на око площу фігури, слова «квадратний сантиметр», «дециметр» слід вимовляти з підвищеною інтонацією, змінювати форму фігури (в одному випадку учні визначають площу трикутника великого розміру, в іншому — малого).

Для формування уважності в учнів доцільно створювати такі ситуації, які вимагають від учнів словесного звіту про виконану роботу. Інакше кажучи, організовується внутрішнє промовляння окремих частин матеріалу, що вивчав­ся на уроці. Наприклад, при вивченні теми «Ділення чисел, що закінчуються нулями» вчитель пропонує учням розглянути на таблиці попарно числа, з якими виконують дії і знайдені результати. Після цього таблиця закривається, і учні, повторюючи про себе побачене, записують у зошит те, що запам`ятали. Потім разом з учителем записи звіряють з таблицею.

Уважність на уроці учнів зумовлюється усвідомленістю плану діяльності вчителя на уроці. Такий план усвідомлюється тоді, коли вчитель певним чином систематизує свою роботу.

Молодші школярі на уроці математики розв’язуючи  навчальні ситуації оволодівають знаннями, способами дій, вчаться застосовувати здобуті знання на практиці. Навчальні ситуації виховують гуманні риси особистості, а саме: доброта, співчуття, спостережливість, уважність тощо.

Висновки:

Під гуманістичною спрямованістю навчання математики молодших школярів ми розуміємо процес зміни та оновлення його змісту, цілей і форм з метою формування в молодших школярів гуманних якостей та гуманістичної свідомості саме на уроці математики.

Проблемою гуманізації навчання молодших школярів займалися педагоги ще з XV століття, такі як Я.А. Коменський, Ж.Ж. Руссо, Й.Г. Песталоцці, А. Дістервег та інші, які тлумачили термін «гуманізація» кожен по своєму. Але найактуальнішим, на наш погляд, є сучасне розуміння терміну «гуманізація» як центральної складової нового педагогічного мислення, яке передбачає перегляд, переоцінку всіх компонентів педагогічного процесу у світлі їхньої людинотворчої функції.

З`ясовано, щоб вирішити проблему гуманізації навчання математики у початкових класах необхідно наповнити уроки математики елементами історизму, різними  уявленими ситуаціями, віршами, а також збільшити число  творчих задач.

Розглянувши зміст гуманізації молодших школярів при вивченні математики можна виділити основні риси особистості, які формуються у дитини під час вивчення математики, а саме: доброта, співчуття, взаємопідтримка, уважність тощо.

Список літератури:

1. Балл Г.О. Гуманізація загальної та професійної освіти: суспільна активність і психолого-педагогічні орієнтири // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: Зб. наук. праць / За ред. І.А. Зязюна. – К.: Віпол, 2000. – С. 134-157.

2. Вишневський О.І. Гуманізація шкільного життя // Рад. школа. – 1990. – №1. – С. 41-48.

3. Лавроненко О. Формування гуманістичних цінностей – важливий аспект виховання молодших школярів // Рідна школа. – 2004. – №7-8. – С. 26-28.

Оставить комментарий

Полезное
Календарь
Декабрь 2014
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Ноя    
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031  
Секс шоп Купить мед. справки